Як держава захищає права дитини в сім'ї

9 клас

Правознавство (практичний курс)

Тема:   Як держава захищає права дитини в сім'ї

Мета: Сформувати знання школярів про нормативну базу ,органами захисту  прав дитини в Україні, допомогти усвідомити свої права,обов’язки, нести відповідальність за свої вчинки.  Удосконалювати вміння школярів  знаходити шляхи виходу з кризових ситуацій. Виховувати розуміння важливості сімейного виховання

Тип уроку: комбінований

Форма уроку: семінар

Обладнання: Конституція України, витяги з Сімейного  кодексу України, картки з індивідуаль­ним завданням, нормативні доку­менти з прав дітей.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

Учитель. Дитинство— найваж­ливіший самобутній і неповторний період у становленні особистості. Саме у цей період людина потребує найбільшої уваги і захисту. Віл став­лення до дітей, розуміння їх про­блем, інтересів та потреб, стану охо­рони дитинства залежить доля кож­ної людини і розвиток суспільства в цілому. Права дітей — це болюча проблема нашого суспільства. Чин­ні державні, соціальні та науково-технічні програми свідчать про багатоаспектність державної турботи про права підлітків, але реалізація цих прав неможлива без розвиненої системи соціальних інститутів у дер­жаві, без оволодіння юридичними знаннями кожної людини і дитини.

 

II.   Мотивація навчальної діяльності

Учитель зачитує слова, написані на дошці.

Я маю право жити на землі,

Творити, дихати, учитись.

Примножувать багатства всі її,

Своєю Україною гордитись.

Я маю право Україну восхвалять.

Боротися за неї, за честь стоять.

Безкрайнії поля її любити,

І щовесни журавликів із вірою зустріти.

Я маю право на веселку й на весну.

На щедру осінь і на тепле літо,

На зиму, так безмежно чарівну,

І на лани із стиглим житом.

На золотаве сонце,

Що щедро Україну зігріває.

На соловейка спів у гаях,

І на любов батьків, безмежну і безкраю.

— Цей вірш написаний ученицею з міста Сіверська, яка дуже стурбо­вана тим, як забезпечуються права дітей у державі. За даними опиту­вання Українського інституту со­ціальних досліджень, рівень знань та правова культура дітей щодо своїх прав і обов'язків є досить низькими. } Кожна шоста дитина не знає за­конів, які її захищають. Тому сьогодні на семінарі  ми поговоримо про те. які права ви маєте та як їх відсто­ювати і захищати в разі порушення, дізнаємося про типи насильства і боротьби з ним.

III.  Повідомлення теми семінару та очікувального результату

(запис на дошці)

Після цього уроку учні зможуть:

* оволодіти нормативно-право­вою базою з питань правового захисту дітей;

* усвідомити свої права, обов'яз­ки, відповідальність за свої дії; навчитися    реалізовувати    свої права;

* усвідомити зміст і суть поняття «життя», його унікальність, зна­чущість для кожної особистості;

*знаходити шляхи для розв'язан­ня конфліктних ситуацій.

 

IV.  Вивчення нового матеріалу

1. Знайомство з нормативно-право­вими актами з прав дітей

Учитель. Проблема правового за­хисту сім'ї та дитинства тривалий час перебуває у центрі уваги міжна­родної спільноти. Особлива увага приділяється забезпеченню прав ді­тей як частини населення, що внаслідок своєї вразливості, фізич­ної та розумової незрілості потре­бує особливої охорони й піклування з боку батьків і суспільства. Най­важливішим міжнародним правовим актом у цій галузі є Конвенція  з прав дитини , схвалена на44-й сесії Генеральної  Асамблеї ООН 20 листопада 1989 р. (вона набула чинності  для України з 27 вересня 1991 р.).

Права дитини також захищають такі нормативні акти, як:

·        Конституція України;

·        Закон України «Про охорону ди­тинства»;

·         Закон   України   «Про   освіту». «Про загальну середню освіту»;

·         Закон   України   «Про  попере­дження насильства в сім'ї».

Готуючись до семінару, ви повинні були ознайомитись (вибірково) з текстами цих документів і про­аналізувати їх, щоб дати характе­ристику прав дитини.

Метод «Робота в малих групах»

Заслуховуємо відповіді на питання: «Які права дітей визначає кожний з документів?» (Відповіді фіксують­ся на дошці і в зошитах.)

Наприклад:

1-а група. Конвенція ООН про пра­ва дитини

Ст. 6—33 визначає такі права як: право на життя; на любов і піклування;вільне спілкування;

- на захист від втручання в осо­бисте життя;

- на повагу до своєї гідності та за­хист від усіх форм насильства і так далі.

2-а група. Конституція України

Ст. З та 52 — «найвища соціальна цінність— людина, її життя і здо­ров'я, честь і гідність, недоторкан­ність і безпека».

Ст. 28, 52 — право на захист від усіх форм насильства.

3-я група. Закон України «Про охо­рону дитинства» (ст. 10, 20)

- Право на свободу, особисту не­доторканність, захист гідності. У сім'ї та навчальних закладах виключається приниження честі і гідності дитини.

- Забороняється розголошення будь-якої інформації про дити­ну, що може заподіяти їй шкоду

- Заборона пропаганди насильс­тва, жорстокості, розповсю­дження порнографії.

4-а група. Закони України «Про ос­віту» (ст. 25, 56), «Про загальну сере­дню освіту» (ст. 16, 17, 47)

•     Забезпечення безпечних і не­шкідливих умов навчання, праці.

•     Педагогам треба поважати гід­ність дитини, захищати від будь-яких форм фізичного або психо­логічного насильства, запобігти вживанню учнями алкоголю, наркотиків.

5-а група. Закон України «Про по­передження насильства в сім'ї»

Право на захист від будь-яких форм насильства.

З нормативними актами щодо прав дитини можна ознайомитися в жур­налі «Позакласний час» № 8 за 2006 р.

 

2.   Зміст поняття та види насильства

Учитель. Хочу докладніше зупи­нитися на Законі «Про попереджен­ня насильства в сім'ї». Найбільш часто жорстокість, фізичне та пси­хічне насильство, зазіхання на гід­ність дитини зустрічається у сім'ї.

Ми змалку засвоїли істину про те. що «не можна виносити сміття з до­му». А це означає повне замовчу­вання тих трагедій, які розгортають­ся за закритими сімейними двери­ма. У багатьох державах Європи дорослі можуть бути притягнуті до судової відповідальності за пору­шення прав дитини. Але сімейне насильство часто важко розпізнати. Що можна вважати насильством?

Метод «Прес»

Кожна група одержує завдання, піс­ля обговорення яких треба відповіс­ти на питання «Чи вважаються на­ведені ситуації насильством?». Від­повідь починати зі слів «Ми вважаємо, що...», «Тому що...».

1-а група. Мати продає свою дитину в рабство, бо в неї немає грошей на потреби сім'ї. (У неї на руках ще троє малолітніх дітей.)

2-а група.  Батько ігнорує сина чи | доньку, ніколи з ними не розмовляє чи кожен день називає дурнем або нездарою.

3-я група. Батьки забороняють ди­тині вільно пересуватися по хаті, за­кривають у кімнаті на кілька годин, ставлять на коліна, не дають їжі.

4-а група. Батьки примушують дітей вживати з ними алкоголь чи нарко­тичні засоби.

5-а група. Мати — хвора, батька не­має, і дитина жебракує, бо нічого їс­ти, одягти, немає належного житла.

Учитель. Зробимо висновки: «Що таке насильство і які види ви його назвали?»

Насильство — це жорстоке ставлен­ня до дітей, його види:

фізичне; •    психологічне (емоційне);

нехтування інтересами і потре­бами дитини; сексуальне.

Методом «Мікрофону» з'ясовуємо, які ще типи жорстокого поводжен­ня з дітьми знають учні.

Відповіді учнів. Штовхання, зґвалту­вання, поводження як з рабами, за­лякування, погрози, ганьба, приму­шення до важкої праці.

Висновок вчителя. Звичайно дитина може потерпати водночас від де­кількох видів насильства.

Як правило, неповнолітні, позбав­лені будь-яких прав у родині, часто не можуть самостверджуватися , в них низька самоповага, з'являєть­ся комплекс провини.

Залежно від віку та своїх особливос­тей дитина може змиритися зі своїм безправним становищем або ж про­тидіяти батьківському деспотизму. Держава захищає дітей від бруталь­ного поводження з боку батьків та інших осіб, жодна дитина не може бути піддана знущанню або неза­конному арешту. (Додаток 1)

 

3.   Організації та установи, які захищають права дитини

Учитель. Якщо ж складається си­туація, що права ваші чи ваших друзів були порушені, то куди треба звертатися? (Застосовується за до­помогою методу «Мікрофон»). Як тільки учні назвуть відомі їм органі­зації, треба роздати кожному листки з додатковим матеріалом про організації та установи, які захитають права дитини, дати їх коротку ха­рактеристику. (Додаток № 2)

Характеристика функцій та повно­важення органів та установ із захис­ту дітей дана в журналі «Позакласний час» № 8 за 2006 р.

V.   Рефлексія

Систематизація та узагальнення ма­теріалу на творчому рівні.

Рольова гра. Метод «Коло ідей»

Уявіть собі, що вас запросили на за­сідання комісії з прав дитинства. Які б заходи запропонували ви, щоб уникнути порушень прав дитини в Україні?

Групи висловлюють свої думки, а два учні-експерти складають своє­рідну «Пам'ятку» щодо захисту прав дитини.

VI. Домашнє завдання

1. Ознайомте своїх батьків з нор­мативно-правовою базою із за­хисту дітей.

2. Складіть перелік заходів з даної теми для батьків.

 

 

 

 

Додаток № 1

Зійшла зі стежини дитина,

Стоїть на узбіччі одна.

Будьте уважні, дорослі.

Бо в цьому і ваша вина.

Не залишіть хлопчину,

Допоможіть йому.

Дайте тепла краплину.

Не темну холодну тюрму.

 Дай, Боже, дорослим сили

Добром лікувати зло."

Не залишіть дитину,

Дайте свою любов.

 І хай вже хита драбина.

Над прірвою висне воно.

 Не даймо впасти дитині.

 Не допустимо нове зло.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 2

Список організацій та установ, до яких неповнолітній може звернутись в разі порушення його прав

1. Органи охорони дитинства при відділі освіти міської ради

2. Органи внутрішніх справ (відділ кримінальної міліції у справах неповнолітніх).

3. Управління молодіжної політи­ки та у справах неповнолітніх міської ради.

4. Центр соціальних служб для мо­лоді.

5. Всеукраїнська дитяча лінія (8-800-500-21-80) та мережа «теле­фонів довіри».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Витяг із Кримінального кодексу України

Ст. 22. Вік, з якого стає криміналь­на відповідальність.

1.    Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчи­нення злочину виповнилось 16 років.

2.    Особи, що вчинили злочин у віці від 14 до 16 років, підляга­ють кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство, посягання на життя державного чи громадського діяча, праців­ника правоохоронних органів..., умисне тяжке тілесне ушко­дження, бандитизм, терорис­тичний акт, зґвалтування, гра­біж, розбій, вимагання, умисне знищення або пошкодження майна, незаконне заволодіння транспортними засобами тощо.

Ст. 60. Арешт.

3. Арешт не застосовується до осіб віком до 16 років, вагітних жі­нок та жінок, які мають дітей ві­ком до 7 років.

Ст. 73. Кримінально-процесуаль­ного кодексу. Порядок вирішення справ про суспільно небезпечні діяння, вчинені особою, яка не до­сягла віку, з якого можлива кримі­нальна відповідальність.

Слідчий, встановивши в криміналь­ній справі, що суспільно небезпечне діяння, вчинене особою у віці від 11 років і до виповнення віку, з яко­го можлива кримінальна відпові­дальність, виносить мотивовану постанову про закриття справи та застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного ха­рактеру...

Якщо встановлено, що особу, яка вчинила у віці від 11 до 14 років суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачене покарання у вигляді позбавлення волі понад 5 років, необхідно у зв'язку з цим негайно ізолювати, то, за постановою слідчого  або органу дізнання, за згодою прокурора. за вмотивованим рішенням  суду, її може бути поміщено у приймальник-розподільник для непов­нолітніх на строк до 30 діб. Участь захисника у цьому разі забезпе­чується з моменту поміщення не­повнолітнього у приймальник-роз-подільник.