Виховна година «Храми нашої душі»: виховання моральної, духовної культури учнів

Мета: навчитися визначати найважливіші риси характеру особистості; виховувати повагу до моральних ідеалів у суспільстві, віру у власні сили, почуття взаємної підтримки, дружби, довіри, комунікабельності; спрямувати пізнавальну активність старшокласників на самовдосконалення,творче зростання.

           Основні поняття: «духовність», «мораль», «гідність», «гордість», «ініціа­тивність», «комунікабельність».

       Метод заняття: частково-пошуко­вий (клас поділяється на групи).

   Прийоми: інструктаж, інтерактивні вправи, комп'ютерний диск.

       Обладнання: таблиці, інформаційні листи.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

І.   Організаційна частина

   ІІ. ЗАНЯТТЯ

     Учитель. Проживши у незалеж­ній державі Україні , я бачу, як поступово втрачається духовність нашого суспільства. Тож сьогодні на занятті ми спробуємо визначити найважливіші для кожного риси ха­рактеру, які, власне, й роблять нас людьми.

Робота з глосарієм

 (Учні зачитують.)

Духовність — індивідуальна вираженість у системі мотивів особис­тості двох фундаментальних потреб: ідеальної потреби пізнання й соціальної потреби жити, «діяти для інших».

    Учитель. Як неемоційно звучать ці слова! Давайте подивимось, як це поняття визначав український поет Т. Г. Шевченко.

(Учні зачитують слова, які написані на дошці.)

Духовність — властивість особи, що проявляється в необхідності жити, творити згідно з ідеалами істини  і добра, краси. (Т. Г. Шевченко)

     Учитель. А чи знаєте ви, що за­вданням духовності є збудити у кож­ного «душі прекрасне поривання»?

Водночас духовність людини легко зруйнувати, і тому сьогодні мені хотілося б, щоб ми закріпили вже існуючий «фундамент» духовності нашого класу, адже з кожної окре­мої людини складається наша дер­жава.

Вправа «Обери друга»

Учитель. Ви однокласники, друзі. А зараз у вас з'явиться «уявний друг» за вправою «Обери друга» (Л. М. Чех. Поза класні виховні заходи з грома­дянської освіти // Історія та право­знавство. — 2007. — № 13).

          На стінах кабінету ви бачите розві­шані картки, які містять характе­ристики «уявних друзів». Оберіть 5 рисунків і занесіть їх номери у таб­лицю, яка є на дошці. Якщо ви го­тові, піднімайте руки (кожна група класу по черзі заповнює таблицю).

       Учитель. Перед вашими очима таблиця, на якій записано риси ха­рактеру вашого «уявного друга». Да­вайте розглянемо, які риси є най­ціннішими для кожного з вас.

(Відповіді дітей.)

Учитель. Але скажіть, чи існує та­ка людина? Це ідеал справжнього друга. А хто може розповісти про нього, свого справжнього друга, який існує поряд?

 (Учні розповідають про свого друга, показують фото.)

Мар'яна. Хто справжній друг? Особисто для мене, це єдина люди­на, не з числа родичів, яка здатна бути поряд в тяжкі часи, розділяти такі рідкісні години щастя. На жаль, в сучасному урбаністичному сус­пільстві люди існують як окремі по­одинокі світи. Тому друзі в наш час — справжня рідкість.

Серед трьох гарних подруг можу без вагань виділити одну, життєві прин­ципи іриси характеру якої мені най­більш імпонують. Ім'я її Олена. Я знайома з нею ще з молодшої шко­ли, але не можна сказати, що завж­ди наші стосунки були ідеально ста­більними. Цьому є одне, досить ло­гічне, на мою думку, пояснення: ми все ж таки не машини, а люди, нав­коло яких вирує життя, сповнене негараздів та різнопланових ситуа­цій.

Наближається час закінчення се­редньої школи, перед нами поста­ють нові перспективи. Кожен йде власним шляхом. Олена планує на­вчатись у Херсонському універси­теті на факультеті кібернетики, а моє майбутнє,сподіваюся,буде пов'язано з історією та правознав­ством. Однією з найбільш приваб­ливих рис моєї подруги є терп­лячість. Зазвичай їй доводиться миритися з моїм досить важким ха­рактером. Маю зазначити: всі мої друзі є людьми неординарними.

Учитель. Ми почули, з яким теп­лом Мар'яна розповідає про свою подругу Олену. І хоч ми не бачимо друга, але його привабливість для нас є очевидною. Справді, для щи­рих друзів притаманними є спільні цінності: чесність, порядність, лю­дяність, доброта, взаємоповага.

Адже саме риси характеру повною мірою розкривають внутрішню кра­су — храм нашої душі. Друга не­обхідно приймати таким, яким він є. А яку рису характеру вашого друга ви обрали б для себе?

(Учні називають.)

Учитель. Скажіть, що нас єднає?

Вправа «Що нас єднає» (автор — Л. М. Чех)

Учитель. Підніміть руки:

-   темноволосі;

-   блондинки;

-   хто народився навесні, влітку.

Це нас єднає? (Ні, так — відповіді учнів). Але це не спільна ознака кла­су. А зараз підніміть руки ті, хто:

-   хоче бути щасливим;

-   бажає здоров'я усім рідним.

Це нас єднає?

   Так, нас об'єднують загальнолюд­ські цінності (які?): життя, здоров'я, спілкування, любов до близьких, самореалізація.

Скажіть; що треба для того, щоб з  нами хотіли спілкуватися, щоб у  нашому товаристві почувалися затишно?

А би відповісти на це запитання, по­дивимось проект «Наші проблеми нашими очима», який приготували дівчата, а потім з'ясуємо, які б доповнення ви б внесли для вирішення проблем, зазначених у проекті.

(Група учнів знайомить клас з проектом за допомогою мультимедійної системи.)

1-а учениця. Україна переживає непростий період переходу від повністю контрольованої державою  економіки до ринкової. Форсованими темпами відбуваються роздержавлення і приватизація, держава послаблює свою роль у регулюванні економічних процесів. А це нега­тивно позначається на рівні життя суспільства, насамперед дітей.

2-а учениця

Як важко жити в цьому світі.

Життя — це вибір: «так» чи «ні»,

І зводиться усе до тої миті,

Коли сам твориш шлях собі.

3-я учениця

Одне із прав — свобода думки,

Ним користуюсь в даний час.

Тож розповім вам про проблеми,

Що актуальні є для нас.

4-а учениця

ПРОБЛЕМА 1. Працевлаштування неповнолітніх та недостатня інформованість про наші економічні права.

ПРОПОЗИЦІЯ. Дитячий фонд ООН — ЮНІСЕФ визнав наявність в Україні дітей, що працюють з 7 років, тобто свою трудову діяль­ність вони розпочинають набагато раніше, ніж це юридично дозволе­но.

ПРОПОНУЄМО:

* покращити інформування дітей про їх економічні права через щотижневу дитячу телепрогра­му «Праця до 18»; відродити систему навчально-промислових курсів, де учні на­буватимуть професійних нави­чок;

* заснувати службу зайнятості ди­тини;

* надавати пільги роботодавцям, які приймают ь на роботу непов­нолітніх, але не забувати їх конт­ролювати.

5-а у ч е н и ц я

 ПРОБЛЕМА   2. Взаємовідносини з батьками.

ПРОПОЗИЦІЯ. Ми вважаємо, що сьогодні втрачено найголовніший ресурс — ресурс любові, милосердя

ПРОПОНУЄМО:

*популяризувати роботу психо­лога з батьками;

* зробити більш доступною сімейну терапію;

*учити малюків захищати свої права через шкільні лялькові вистави, казки, вірші.

6-а учениця

ПРОБЛЕМА 3. Байдужість.

ПРОПОЗИЦІЯ:

            Залучати нас до об­говорення обласних, міських прог­рам, почути наші пропозиції; ор­ганізувати можливість спілкування школярів з дітьми, які проживають в дитячих будинків, з метою подо­лання бар'єру байдужості.

1-а учениця

ПРОБЛЕМА 4. Шкідливі звички.

ПРОПОЗИЦІЯ:

*Забороною нічого не зробиш! Почни виховання з себе самого, допомагай та підтримуй інших; проведи диспути,тренінги, зус­трічі з лікарями та пропагуй здо­ровий спосіб життя.

2-а учениця

ПРОБЛЕМА 5. Незадовільна органі­зація дозвілля та відпочинку непов­нолітніх.

ПРОПОНУЄМО:

*організувати у школах роботу гуртків за інтересами для молод­ших школярів та запропонувати старшокласникам очолювати та проводити заняття під керів­ництвом вчителя;

*заохотити до підготовки прове­дення цікавого уроку учнів.

(Учні доповнюють пропозиції своїми відповідями: наприклад, проводити шкільні тренінги для батьків, які спо­нукають дорослих почути дитину, допомогти їм зрозуміти одне одного.)

Учитель. Так, нам потрібно, щоб нас оточувала атмосфера доброзич­ливості, натхнення, теплоти, недо­пущення приниження одне одного.

А від кого це залежить? Щоб від­повісти на це запитання, подивіться рольову ситуацію та методом диле­ми (робити моральний вибір) спро­буйте розв'язати її.

(Терещенко 0. Л. Закон обов'язковий для всіх // Історія та правознав­ство. — 2006. - № 28)

(Відповіді та доповнення учні запису­ють на дошці.)

1-й учень. Отже, одні риси харак­теру оберігають нас від негараздів, що заважають досягненню мети, а інші втягують у безодню, гальму­ють наш творчий розвиток.

III. Підсумки заняття

Учитель. Давайте зробимо асо­ціативний підсумок нашого занят­тя: Хтось заграє нам на гітарі, а ви визначите, які риси характеру, по­чуття нагадує почутий твір.

(Відповіді учнів, які називають риси та визначають, що духовність куль­тури збагачує нас через музику, вірші тощо.)

Подивіться на малюнок, який на­малювала дівчинка. Що вона хотіла до нас донести?

(Відповіді учнів: квітуча квітка є символом внутрішньої духовної кра­си людини, але його легко зруйнувати, тому її підтримують руки людини; квітка — це і є життя, яке нам по­трібно берегти, тощо.)

Учител ь. Давайте подивимось на дошку: який же «храм духовності» ми побудували?

(Діти називають всі риси людини, які занесені у таблицю; доповнення до пропозицій проекту.)

А щоб духовність людини існувала і надалі, необхідно жити, творити згід­но з ідеалами істини, добра, краси.

Література

1.  Громадянська освіта: Навч. посібн. для 11-го класу загальноосв. навч. закладу. / Р. А. Арцишевський. — К.: Генеза, 2002. - 200 с.

2.  Історія та правознавство. — 2005. — №33(61).

3.  Історія та правознавство. — 2006. — № 28 (92).

4.  Історія та правознавство. — 2007. — №13(113).